проведення перевірки 2015

Сьогодні ми вирішили акцентувати Вашу увагу на деяких важливих аспектах проведення податкової перевірки, з врахуванням змін у законодавстві, що мали місце у 2015 році. Незважаючи на той факт, що про проведення перевірок написано велику кількість аналітичних матеріалів, ця тема завжди є актуальною. Особливо платників податків цікавить таке питання як заборона перевірок у спосіб введення мораторію на перевірки. Але не менш важливим питанням є законні дії платника податку, які можуть позбавити фіскальний орган можливості отримати передбачені Законом підстави для проведення перевірки. Саме з цього і почнемо.

Про письмовий запит

Нажаль, в місті Суми, як і по всій Україні, поширена практика виконання «телефонних» вимог інспекторів. Платники податків помилково вважають, що виконання законних чи незаконних вимог інспектора, до початку офіційного спілкування сторін, допоможуть уникнути перевірки. Такі дії платників податків можна пояснити відсутністю юриста на підприємстві чи небажанням вивчати юридичні тонкощі взаємовідносин з фіскальною службою. Та все більше платників податків приходять до висновку, що знання Закону – це краща зброя у взаємовідносинах з контролюючими органами. І саме офіційне документально оформлене спілкування з фіскальною службою є запорукою недопущення неправомірних дій по відношенню до підприємства чи підприємця. Тому дуже важливо все спілкування з посадовими особами Державної фіскальної служби перевести в площину обміну письмовими документами.

Направлений платнику податків письмовий запит має бути оформлений у відповідності до вимог діючого в Україні законодавства, а саме п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. Це дуже важливо, тому що саме у разі ненадання платником податків відповіді на належним чином оформлений запит податковий орган має право на перевірку. З належним оформленням таких запитів, а особливо їх мотивувальної частини, у податківців постійні проблеми. В Сумах, наприклад, за час своєї юридичної практики, ми підготували більше ста проектів відповідей на неналежно оформлені запити. Законом встановлено строк надання платником податків відповіді на письмовий запит, який становить 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Про види податкових перевірок

Податковий кодекс України передбачає такі види перевірок:

  • камеральна перевірка;
  • документальна (планова або позапланова; виїзна або невиїзна) перевірка;
  • фактична перевірка.

Звертаємо увагу, що камеральна перевірка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій). Тобто в результаті співставлень даних декларацій та даних електронних систем встановлюється факт наявності чи відсутності розбіжностей. Але непоодинокі випадки, коли посадові особи Державної фіскальної служби, не дотримуючись норми Закону, в ході камеральної перевірки співставляють дані з податкових декларацій з даними, що розраховані на підставі копій документів, які є в наявності у інспектора. Спонукають податківців до таких дій самі платники податків, які добровільно надають податковому органу копії документів без належних правових підстав. Акт камеральної перевірки, з тексту якого можна дійти висновку про порушення порядку проведення перевірки, підлягає адміністративному та/або судовому оскарженню.

Про мораторій на перевірки 2015-2016

Згідно п.3 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік не проводяться.

Винятки, коли перевірки можуть проводитись:

  • у разі наявності дозволу Кабінету Міністрів України
  • за заявою платника податків
  • з дозволу суду
  • у відповідності з Кримінальним процесуальним кодексом України

Дія мораторію не поширюється:

  • з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
  • з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
  • з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.